03
лист.

«Зустріч поколінь артилеристів» у Військовій академії (м.Одеса)

Автор Адміністратор
Адміністратор
Група підтримки сайту
Зараз не на сайті
в Поздоровлення
  • Переглядів: 7975
  • Друк

«Зустріч поколінь артилеристів» у Військовій академії (м.Одеса)Напередодні Дня ракетних військ і артилерії за ініціативи ТВО заступника з виховної роботи Валентина Висоцького до Військовій академії (м.Одеса), завітали ветерани Одеського артилерійського училище ім. М.В. Фрунзе, колишні випускники, в минулому начальники Одеського і Сумського артилерійських училищ, генерал-майори артилерії Володимир Мінасов і Віктор Затонський. Вони відвідали кафедру "Ракетно-артилерійського озброєння" факультету підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення.

Шановних гостей зустрічали: начальник кафедри РАО, кандидат технічних наук, доцент полковник Юрій Лимаренко, старші викладачі полковник запасу Олексій Малишкін, підполковники Олександр Бондаренко, Станіслав Нікул та інші офіцери.

«Зустріч поколінь артилеристів» відбулась у корпусі де знаходиться навчальне артилерійське озброєння. Для курсантів, офіцерів і ветеранів, викладачі кафедри провели інформаційно – оглядову екскурсію.

Полковник запасу Олексій Малишкін, старший викладач кафедри ракетно-артилерійського озброєння звернувся до присутніх з вступним словом. Він стисло дав характеристику сучасним ракетним військам і артилерії, які складаються із з'єднань оперативно-тактичних і тактичних ракет, з'єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної та протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів і підрозділів протитанкових керованих ракет. Викладач закцентував увагу присутніх на тому, що сучасні ракетні війська і артилерія є основною вогневою силою в операціях, які проводяться Сухопутними військами із застосуванням звичайної зброї, і виконують до 65-70% загального обсягу завдання з вогневого ураження противника. Україна, по його словам зацікавлена в оновленні ракетних військ і артилерії, тому важливо, щоб нею керували кваліфіковані офіцери.

Полковник Юрій Лимаренко, начальник кафедри "Ракетно-артилерійського озброєння" факультету підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення кандидат технічних наук доповнив свого колегу і надав слідуючу інформацію: "Спеціальність РАО є однією з найбільш складних із технічних спеціальностей у Збройних Силах України. Підготовка на кафедрі здійснюється за військово-технічними дисциплінами в тісній взаємодії з іншими предметами. Кафедра здійснює підготовку курсантів по спеціальності: «Ракетно-артилерійське озброєння». Напрямок підготовки: 6.050702 "Електромеханіка". Спеціалізація: «Експлуатація та ремонт артилерійського озброєння» навчання триває 5 років. Випускники одержують кваліфікацію: «Фахівець електромеханіки, офіцер військового управління тактичного рівня»". Начальник кафедри ще раз нагадав всім присутнім, що навчання курсантів здійснюється з одинадцяти навчальних дисциплін:

- Теорія надійності та організація експлуатації ракетно-артилерійського озброєння;

- Експлуатація ракетного озброєння та наземної артилерії;

- Технічне забезпечення;

- Експлуатація стрілецької зброї та озброєння бронетанкової техніки;

- Ремонт ракетно-артилерійського озброєння;

- Боєприпаси та ракети;

- Конструкція стрілецької зброї та засобів ближнього бою;

- Конструкція та основи проектування артилерійських гармат;

- Конструкція та основи проектування бойових машин, протитанкових, зенітно-ракетних комплексів і реактивних систем залпового вогню;

- Будова та експлуатація артилерійських приладів;

- Будова та експлуатація радіотехнічних засобів.

Серйозна і важлива розмова поступово перейшла в бік цікавих коментарів і спогадів. Курсанти і запрошені перейшли в клас де стояв комплект польової реактивної системи БМ-21. Хтось із присутніх нестримно гучно сказав: - що це прототип «Катюші».

Генерал-майор артилерії Віктор Затонський усміхаючись підійшов до курсантів і підтримав розмову. Зацікавленість з боку учасників святкового зібрання найшла спільний інтерес. Відчувши, що його всі уважно слухають генерал-майор артилерії розпочав цікаву розмову: «Катюша» – з'явилось під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 неофіційна назва бездульних систем польової реактивної артилерії. Такі установки активно розпочали використовувати під час Другої світової війни. Популярність цієї назви було таким великим, що «Катюшу» в повсякденній розмові почали часто називати і після війни всі системи РСЗВ на автомобільних шасі, особливо БМ-14 І БМ-21 «Град».

РСЗВ 9К51 «Град» – реактивна система залпового вогню(РСЗВ) калібру 122 мм. Призначена для враження відкритої і вкритої живої сили, неброньованої техніки і бронетранспортерів в районі скупчення, артилерійських і мінометних батарей, командирських пунктів та інших цілей, вирішення інших задач в різних умовах бойової обстановки. В комплект польової реактивної системи БМ-21, відомою, як (РСЗВ) 9К51 «Град» входить реактивна система залпового вогню входить бойова машина БМ-21, шасі «Урал-375Д», в подальшому були розроблені інші модифікації цих машин.

Ця назва пішла від популярної перед війною пісні Блантера на слова Ісаковського «Катюша». Версія переконлива, так, як перші батареї капітана Фльорова стріляли по ворогу 14 червня 1941 року о 10 годині ранку, зробив залп по Базарній площі міста Рудня. Це було перше бойове випробування «Катюш». Доречі, ще живий бувший сержант штабної роти 217-го окремого батальйону зв'язку 144-ї стрілецької дивізії 20-ї армії Андрій Сапронов, нині – воєнний історик, який і дав їй це ім'я. В цьому році «Священному батькові» «Катюші» виповнилось 91 рік.

Полковник у відставці Євген Глухов розповів про дату свята. Вона в Україні, присвячена початку операції зі звільнення Києва у 1943 році.

3 листопада 1943 року радянська артилерія під час битві за Дніпро в складних умовах забезпечила прорив сильно укріпленої оборони німців північніше Києва військами 38-ї армії, якою командував генерал-армії – К. С. Москаленко. В музеї Військової академії (м.Одеса) знаходяться багато експонатів пов’язаних з ім'ям двічі героєм Радянського союзу генерал-армії К.С. Москаленко. На фасаді історичної будівлі академії встановлено барельєф цьому відомому полководцю. Як відмітив ветеран Одеського артилерійського училища, особливостями бойових дій артилерії в цій операції було: приховане перегрупування основної кількості артилерії з Букринського та Лютежського плацдарму, а також були використані всі рішучі масування артилерії. Оперативна щільність досягла до 450 гармат на 1 км фронту, тактична щільність – до 530 гармат на 1 км фронту для створення вогневого валу. Військовий талант і вміння якісно планувати артилерійський вогонь, завчасна побудова графіка артилерійського наступу, створило умови для проведення підготовки особливого вогневого валу, а під час бою у глибині оборони противника.

Визначною особливістю наступальної операції стало застосування артилерії. Для виконання цього завдання було вперше застосовано не ставший звичайним для радянських військ у роки війни спосіб артилерійської підтримки атаки «вогневий вал», а новий спосіб – одночасний артилерійський вогонь по декількох рубежах з їх поступовим переміщенням в глибину (подібний сучасному способу ведення вогню «рухома вогнева зона»).

За архівними даними, під час його організації використовувались правила побудови рухомого загороджувального вогню, але у зворотному напрямку.

Вогонь 3 листопада 1943 року вівся протягом 40 хвилин по 9 рубежам на загальну глибину до 2 км, причому одночасно – по чотирьом рубежам з дев'яти. Таким чином, перед атакуючою піхотою та танками була створена зона суцільного вогню глибиною до 800 м та шириною декілька кілометрів, яка переміщувалась перед наступаючими. Це дозволило виключити будь-який опір противника та забезпечило успіх всієї наступальної операції. В подальшому такий спосіб ведення вогню в боях більше не застосовувався, а щільність артилерії (біля 530 гармат, мінометів та РСЗВ на 1 км фронту) на ділянці прориву виявилася найбільшою за всі роки Великої Вітчизняної війни.

За успішне проведення Київської наступальної операції наказом Верховного Головнокомандувача № 37 від 6 листопада 1943 року 24 артилерійських з'єднання та частини отримали почесне найменування «Київські».

Генерал-майор Володимир Мінасов розповів курсантам про історію закладки головної будівлі Сергієвського артилерійського училища. Вона розпочалась 22 червня 1913 року внуком імператора Миколи I генерал-інспектором артилерії і куратором училища Великим князем Сергієм Михайловичем, в його честь це училище стали називати Сергієвським. Училище повинно було готувати офіцерів важкої артилерії. Численність училища – 300 юнкерів.

Першим начальником Сергієвського артилерійського училища був, генерал-лейтенант, професор Нілус Андрій Олександрович. Цікава була зроблена огорожа училища. Для стовпів цієї огорожі були використані артилерійські стволи 107-міліметрових пушок зразку 1877 року. Вага стволу пушки дорівнювала 625 кг.

Перед присутніми виступив ТВО начальника Військової академії (м.Одеса) генерал – майор Олег Гуляк. Він не тільки поздоровив всіх з наступаючим святом, але й ще раз підкреслив: “Саме 3-го листопада у роки Великої Вітчизняної війни артилерія зіграла вирішальну роль. Масоване застосування артилерії дало можливість у боях і операціях здобути вогневу перевагу над ворогом. За це артилеристи поправу завоювали всенародну шану та повагу. Славні традиції батьків і дідів продовжують нові покоління захисників Вітчизни. Артилерія одна з основних складових частин Сухопутних військ Збройних Сил України. Своїм професіоналізмом, відданістю військовій справі та присязі артилеристи примножують славетні традиції та зміцнюють обороноздатність держави.”

Враховуючи заслуги артилерії в роки Великої Вітчизняної війни, успіхи в зміцненні обороноздатності держави, з метою впровадження славних традицій і бойового досвіду в Україні задля історичної справедливості та вшанування тих, хто віддав своє життя заради щастя нащадків і майбутнього України, Указом Президента України було встановлено свято – День ракетних військ і артилерії, яке відзначається 3 листопада щорічно, починаючи з 1997 року. Генерал – майор Олег Гуляк висловив глибоку вдячність ветеранам війни, праці та Збройних Сил України за мужність і героїзм, вагомий внесок у військово-патріотичне виховання нинішнього покоління курсантів. Побажав всім міцного здоров’я, злагоди, оптимізму, наснаги та нових звершень для процвітання нашої Батьківщини.

Автор матеріалу:009

член союзу журналістів України
Леонід Єршов

Рейтинг
220 голосів