30
бер.

«Теоретичні цикли двигунів внутрішнього згоряння» таку лекцію провела, професор кафедри РАО, доктор технічних наук Людмила Кнауб

Автор Адміністратор
Адміністратор
Група підтримки сайту
Зараз не на сайті
в Новини
  • Переглядів: 7941
  • Друк

лекція: «Теоретичні цикли двигунів внутрішнього згоряння» «Теоретичні цикли двигунів внутрішнього згоряння» – таку лекцію провела профессор кафедри РАО, доктор технічних наук Людмила Кнауб з курсантами 2-го курсу факультету матеріально-технічного забезпечення, які навчаються за спеціальністю “Автомобілі та автомобільне господарство”.

Людмила Володимирівна Кнауб працює у Збройних Силах України з 1992 року.В свій час вона займала посаду провідного наукового співробітника науково-дослідної лабораторії при Одеському вищому військовому об’єднаному командно-інженерному училищі протиповітряної оборони. Після реорганізації училища у 1993 року призначена на посаду викладача кафедри механіки Одеського інституту Сухопутних військ. За час роботи у Одеському інституті Сухопутних військ пройшла шлях від викладача до професора. Зараз працює професором кафедри ракетно-артилерійського озброєння Військової академії.

Людмила Володимирівна Кнауб зарекомендувала себе як високопрофесійний фахівець, дисциплінований, вимогливий до себе співробітник. Має 107 публікацій, з них 97 наукового та 10 навчально-методичного характеру, з них 4 – винаходи, 4 – навчальні посібники та 1 підручник.

Людмила Володимирівна Кнауб веде активну науково-дослідну роботу, являлась виконавцем наступних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Одеського відділення Інженерної академії СРСР та Міжнародної інженерної академії і лабораторії “Газодинаміки” Одеського інституту Сухопутних військ.

Людмила Кнауб

Приймає активну участь у роботі наукових та науково-методичних конференцій: міжвузівських науково-практичних конференціях (м. Одеса, ОІСВ), IV-й міжнародній конференції “Проблеми техніки сільськогосподарського виробництва” при Одеському державному сільськогосподарському інституті (м. Одеса); науковому конгресі по горінню в дизелях “KONSSPAL' 2002” (м. Вроцлав, Польща, 2002 р.); IV-ій міжнародній науково-технічній конференції “Вібрації в техніці та технологіях” (м. Вінниця, 2002 р.); Міжнародному симпозіумі “Суднові енергетичні установки” (м. Щецин, Польща, 2003 р.), IV-XII міжнародних науково-практичних конференціях “Інформаційні технології в освіті та управлінні”(м. Нова Каховка, 2002-2010 р.р.).

Являється членом Вченої ради Військової академії, а також є членом спеціалізованої Вченої ради при Одеському національному політехнічному університеті. Приймає активну участь у реалізації державної політики у галузі військової освіти, розробці та впровадженні в повсякденну діяльність сучасних високоефективних методик навчання та виховання, формування та підвищення освітнього рівня курсантів та офіцерів, використовуючи при цьому нові методики та розробки, котрі базуються на багаторічному досвіді педагогічної діяльності у навчальних закладах різних рівнів. Постійно залучає до науково-дослідної роботи курсантів, була керівником військово-наукових гуртків. Підтримує міцні наукові зв’язки з Харківським політехнічним університетом, Щецинським політехнічним університетом (р. Польща) та ін.

Ім’я Людмили Володимирівни Кнауб занесено у "Электротехнічну энциклопедію"

Перед початком цього важливого зайняття, Людмила Володимирівна ознайомила майбутніх офіцерів автомобілістів з навчально – виховними цілями, загальні положення аналізу циклів двигунів внутрішнього згоряння, потім показала їм схеми циклів Отто, Дизеля та Тринклера з індикаторними і тепловими діаграмами, після чого нагадала курсантам, чому дорівнює ККД циклів Отто, Дизеля та Тринклера.

У основній частині своєї лекції, викладач досконально і доступно висвітлила загальні положення аналізу циклів двигунів внутрішнього згоряння. Курсанти уважно записали у своїх конспектах: «Двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ) – це тип двигуна, теплової машини, в якій хімічна енергія палива (зазвичай застосовується рідке або газоподібне вуглеводневе паливо), що згорає в робочій зоні, перетворюється в механічну роботу». -Незважаючи на те, що двигун внутрішнього згоряння є недосконалим типом теплових машин, - продовжує викладач, і в свою чергу робить невеличку паузу, намагаючись якомога краще донести цю складну на перший погляд думку, звертається до курсантів:

«Чому двигун внутрішнього згоряння є недосконалим типом теплових машин?» - один із курсантів, дає на погляд викладача, цілком правильну відповідь:-«Сильний шум,токсичні викиди, малий ресурс».

Продовжуючи далі, Людмила Володимирівна, привертає увагу курсантів до того, що завдяки своїй автономності (необхідне паливо містить набагато більше енергії, ніж найкращі електричні акумулятори) ДВЗ стали дуже популярними. Основним недоліком двигуна внутрішнього згоряння, завершує свою думку викладач, є те, що він виробляє високу потужність тільки у вузькому діапазоні оборотів. Тому його невід'ємними атрибутами є трансмісія і стартер. Лише в окремих випадках (наприклад, в літаках) можна обійтися без складної трансмісії. Крім цього двигуну внутрішнього згоряння потрібні паливна система (для подачі паливної суміші) і вихлопна система (для відведення вихлопних газів). Викладач поступово переходить до розповіді, про робочий цикл, це – сувора послідовність робочих процесів (тактів), які періодично повторюються у всіх циліндрах двигуна внутрішнього згоряння. Кожен такт відбувається протягом одного ходу поршня.

Двигуни внутрішнього згоряння бувають 4-тактними і 2-тактними. В 4-тактному моторі один робочий цикл здійснюється за чотири ходи поршня, в 2-тактному – за два. У сучасних автомобілях використовується 4-тактний двигун. Що стосується 2-тактних, то вони, як правило, встановлюються на мотоциклах, мопедах, моторнихчовнах і т. п.

Несподіваним відкриттям викладача було те, що один із курсантів чітко розповів про робочий цикл 4-тактного двигуна внутрішнього згоряння. Як вважає курсант, він включає в себе наступні такти: - впуск; -стиснення;-робочийхід;-випуск.

Після правильної відповіді курсанта, Людмила Володимирівна, робить спробу більш детально розповісти своїм слухачам про таке поняття як - робочий цикл. Їх увага з кожної хвилини зростає, вони поспішно роблять у своїх зошитах нотатки, намагаючись не пропустити жодного слово викладача. - Робочий цикл починається з першого такту – впуску горючої суміші в циліндр двигуна. Як вже було зазначено, в циліндрі згорає не паливо в чистому вигляді, а паливно-повітряна суміш, - підкреслює Людмила Володимирівна.- Для її підготовки призначений спеціальний прилад-карбюратор (правда, в сучасних машинах карбюратори не використовуються, так як всім завідує електроніка). Для бензинового двигуна оптимальною є горюча суміш, що складається з 1 частини бензину і 15 частин повітря (тобто 1:15). Для потрапляння горючої суміші в циліндр відкривається впускний клапан (його штовхає кулачок розподільного валу). У момент відкриття клапана поршень, що знаходиться у верхній мертвій точці, починає рух вниз у напрямку до нижньої мертвої точки. Простір над ним збільшується, надходить горюча суміш. Інакше кажучи, переміщаючись вниз, поршень засмоктує в циліндр горючу суміш через відкритий впускний клапан. Цей процес триває, поки поршень не досягне нижньої мертвої точки. В цей момент впускний клапан закривається.

При заповненні циліндра горюча суміш змішується із залишками вихлопних газів, які там знаходяться. Після цього вона стає робочою сумішшю. Протягом першого такту роботи двигуна кривошип колінчастого вала провертається на півоберта.

Потім Людмила Володимирівна розповіла, про другий, третій, четвертий такти. – Останній закінчується, коли поршень досягає верхньої мертвої точки і випускний клапан закривається. Колінчастий вал провертається ще на півоберта. За чотири такти роботи двигуна внутрішньогоз горяння (тобто за один робочий цикл) колінчастий вал робить два повних обороти. Потім знову починається перший такт (відкривається впускний клапан, поршень з верхньої мертвої точки починає рух вниз і т. д.).

Відпрацювавши це складне запитання, Людмила Володимирівна переходить до слідуючих не меньш важливих це -цикли Отто, Дизеля та Тринклера. Цю інформаціїю викладач графічно відображає на дошці. У заключній частині, професор підводить підсумки заняття, дає завдання на самостійну роботу.

Рейтинг
126 голосів